таємний блокнот, поезія буднів і шість пар близнюків, і ще це більш реально після 35, каже Нет (хоч не певна, чи реально це для мене), втім, схоже, ця ідея стає нав'язливою ( Read more... )

схоже, тепер Дем, прощаючись, крім обіймів і цілунків, щоразу мені казатиме "Я тебе люблю!" XD

повернення блудної кішки. після двох тижнів відсутності ( Read more... )

"Все, что с нами однажды случилось, уже неотменяемо. И в этом смысле всякая минута счастья навсегда."

похоже, для сохранения рассудка от впадения в полное унынье и для душевного равновесия вцелом, мне время от времени совершенно необходимо прочитывать очередную книгу о приключениях сэра Макса.

полезно в ходе чтения замечать собственные причуды: ( Read more... )

не бачити, що інші дивляться. тоді так просто залишатися диваком. наче дитяча гра у хованки: затуляєш долонями обличчя - і тебе вже ніхто не бачить.

непевна погода. двічі - чудовий лапатий сніг, що змінювався дощем. потім визирало сонце.
часом не страшно вертатися і відмовлятися від наміченого шляху. ато б таки дісталася додому, провітрена і змерзла, та  й марнувала б час перед монітором. а так...
виставка ляльок в Art-e-fact
( Read more... )

все частіше поміж мого побутового існування прокльовуються осяяння. причому ці усвідомлення колись були цілкому зрозумілою частиною мого світосприйняття. наразі обидва трапилися по дорозі на гончарство (намагаюся навчити свої руки поводитися з глиною і оволодіти ще одним методом творіння ( Read more... )

почала перечитувати хороші книжки, почали вилазити власні, варті запису думки... треба продовжувати в тому ж напрямку

з початку було важко. чомусь мені йшлося про те, що вночі конче спати ( Read more... )

- привіт, лисеняточко.
- привіт, як справи? там макарони, правда, я їх трохи пересолила.
- ти що, закохалася? - усмішка з долею сарказму.
- угу. - бурмочу, тихо так, ледь чутно, сором'язливо потупивши очі.
- і в кого це?! - напружені нотки...
- хіба ти не знаєш?
здивування... нерозуміння...
- я щодня примудряюся закохатися в тебе заново...